Колір, як ліки

Заспокоїтися допомагає – зелений
Стабілізує настрій – салатовий
Збалансує емоції – бірюзовий
Додасть впевненості і надійності – темно зелений
Підвищить настрійю, зніме апатію, розвеселить – помаранчевий
Допоможе себе підтримати, вийти з емоційного тупика – жовтий
Креативність простимулює – лимонний
Активує бажання рухатися вперед – червоний
Підвищить працездатність, зміцнить волю – червоно-оранжевий
Додати відчуття тілесного тепла, комфорту і радості – жовто-оранжевий
Надихне і активує життєві процеси – малиновий (амарантовий)
Порадує, знизить рівень стресу, відновить після виснаження – червоно-фіолетовий (фуксія)
Додасть упевненості в собі, порушить бажання – фіолетовий
Дасть можливість зануритися в себе і подумати про сенс життя – ліловий (аметистовий)
Гармонізує, приведе до ладу «Я» – синій
Пофантазувати і зібрати свої мрії в образ допоможе – темно – синій (індиго) колір сновидінь
Надихне, дасть можливість поміркувати над ідеями, проектами, завданнями – блакитний
Полегшує сприйняття реальності, забезпечить легкість буття – рожевий
Організовує і структурує життєві процеси – чорний
Позбавить від негативних думок – білий
Перезавантажити свої статки допоможе – сірий
Очиститися від образ і розчарувань допоможе – коричневий

З 03 вересня 2018 року в усіх школах країни стартувала реформа «Нова Українська Школа». НУШ - це нові стандарти та зміст освіти, наскрізний процес виховання, інтегрований підхід, новій освітній простір.

Успішності подальшого навчання учнів 1-х класів Нової Української Школи сприяє адаптаційний період. Перші дні, перші тижні, першій місяць навчання в 1-му класі – важливий етап для створення атмосфери довіри та взаємозацікавленості. Саме в перший місяць навчання приділяється увага знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо. Відбувається знайомство з шкільним освітнім простором. Значну частину освітньої діяльності рекомендовано проводити за межами класної кімнати – на свіжому повітрі, у русі.

Тому не поспішайте вкладати в руки дітей підручники. Надайте їм можливість адаптуватися.

Цьогоріч школи самостійно обирали підручники для учнів 1-х класів. Учителі ознайомилися з електронними версіями оригінал-макетів підручників, що розміщені в Репозитарії, і надали пропозиції директору для прийняття рішення щодо вибору підручників за кожною назвою. Так, завдяки педагогічній свободі, вчителями Києва обрано букварики 11 авторів. Таке різноманіття підручників є лише в двох регіонах України. У нашому місті найбільшою популярністю користується буквар К.І. Пономарьової (замовлено 12350 примірників). Найменше вчителів обрали буквар В.І. Наумчука - 230 примірників (для двох шкіл).

На сьогодні всі 100% замовлених букварів К.І. Пономарьової вже доставлено до шкіл. Упродовж адаптаційного періоду заклади освіти отримають решту підручників. То ж, шановні батьки! Не поспішайте за ними до крамничок та магазинів. Усі першокласники їх отримають безкоштовно.

Шановні вчителі, приділіть особливу увагу збереженню та зміненню здоров’я учнів, створенню психологічно комфортної атмосфери в класі. Віднині на перших етапах навчання підручники учням не потрібні.

Детальніше про навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період можна ознайомитися за посиланням:

https://mon.gov.ua/…/navchalni-materiali-dlya-roboti-z-pers…

Роль психолога в НУШ

Практичний психолог закладу та/або установи освіти здійснює: психологічне забезпечення освітнього процесу; психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти; психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти; психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу; реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти; консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо; роботу з постраждалими від насильства дітьми тощ

Практичний психолог закладу та/або установи освіти бере участь в: освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству; роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань; розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання. 15. Практичний психолог закладу та/або установи освіти сприяє: формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації; профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності; формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей; попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників; формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами; формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу; попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти; формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі. 16. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти здійснює: соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах; просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому 7 числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо; вивчення та аналіз соціальних умов розвитку здобувачів освіти, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних і дитячих громадських організацій. 17. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти бере участь у: роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань; плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі; наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів. 18. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти, сприяє: взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам); захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо; формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я; попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу, запобіганню та протидії домашньому насильству.

Функції психологічної служби: діагностично-прогностична – психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку; організаційно-методична – визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу; корекційно-розвиткова – система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання 9 психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; консультативна – допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу; просвітницько-профілактична – поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів; соціально-захисна – здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

Напрями діяльності працівників психологічної служби: діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні; профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі; корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки; навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості; консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу; зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління; просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Практичний психолог та соціальний педагог здійснюють діяльність 10 як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо)

Працівник психологічної служби зобов’язаний: знати чинне законодавство щодо діяльності психологічної служби у системі освіти та інші нормативно-правові акти, пов’язані з його діяльністю; будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками освітнього процесу; застосовувати у роботі психологічний і соціологічний інструментарій, рекомендований для використання; бути компетентним і постійно збагачувати знання у межах своєї компетенції; надавати психологічну допомогу за запитами учасників освітнього процесу; уникати будь-яких неофіційних взаємин з учасниками освітнього процесу; інформувати учасників освітнього процесу про результати проведених психологічних обстежень, їх значення і можливості подальшого використання (за винятком особистої інформації), про свою діяльність на основі об’єктивних і точних даних таким чином, щоб не зашкодити професії; здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент; виконувати функції та надавати оцінювальні судження щодо учасників освітнього процесу, зокрема щодо їх поведінки, особистих рис, відповідності соціальним нормам, з неупередженістю; використовувати науково обґрунтовані методи і технології професійної діяльності; поважати професійну компетентність своїх колег та представників суміжних професій; популяризувати соціально-психологічні знання; поважати гідність здобувачів освіти; виконувати свої посадові обов’язки в межах своїх повноважень; нести особисту відповідальність за результати і наслідки своєї професійної діяльності; пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків (законних представників); 11 постійно підвищувати свій професійний рівень; знати вимоги державних стандартів щодо забезпечення освітнього процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психологопедагогічної науки. 8. Працівник психологічної служби має право: визначати різні види робіт з огляду на потреби закладу, установи; планувати діяльність відповідно до рекомендацій методичних установ психологічної служби; ознайомлюватися з документами, скаргами, що містять оцінювання його роботи, надавати щодо них роз’яснення; захищати професійну честь і гідність; здійснювати індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку тощо) діяльність за межами закладу освіти; отримувати методичну допомогу, в тому числі й супервізію та інтервізію, підвищувати кваліфікацію, здійснювати перепідготовку; вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи і організації, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників психологічної служби; відмовитись від виконання розпоряджень керівника (директора) в тих випадках, коли вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи

Положення про психологічну службу у системі освіти України

Як учителю впоратись зі стресом

Допоможіть колегам! 

Бути вчителем – непросто. Минулорічне дослідження у Великій Британії виявило, що симптоми стресу (включаючи депресію, виснаження і панічні атаки) мають 75% тамтешніх вчителів. А це на 13% більше, ніж рівень стресу всього працевлаштованого населення Британії.

Уявіть, як вас накриває одна хвиля. А потім – друга. І ще. З кожною наступною – втекти від моря проблем ставатиме все важче і важче. Бо в стані стресу людина схильна ухвалювати хибні рішення. Так у житті починаються чорні смуги.

Ліза Воронкова, CEO Force, яка відвілала восьмимісячний інтенсив у бізнес-акселераторі Стенфордського університету й вивчає неінвазивні (тобто без втручання в організам) вимірювання біосигналів, розповіла на лекції в Українському інституті майбутнього, як можна перемогти стрес. “Нова українська школа” публікує найцікавіші тези з її виступу.

Чим довше ви перебуваєте у стані стресу, тим більше ресурсів організму йде на підтримку його джерела, і тим менше ви можете витрачати волі на ухвалення розумних рішень.

1. Перший спосіб позбутися стресу – вольовий (переключити увагу на щось інше). Важливо, що перемикатися з емоційних переживань потрібно на розумову діяльність.

Наприклад, поставте на телефоні таймер на десять хвилин і впродовж цього часу інтенсивно думайте про свою проблему. Можна навіть поплакати. Наступні десять хвилин припиніть ці думки і запустіть якусь просту і зрозумілу гру: тетеріс чи змійку. Після – повертайтеся до справ. Усередньому, щоб впоратися зі стресом, потрібно до двох тижнів такої активності.

2. Інший спосіб полягає в тому, щоб поставитися до проблем як до гри і досвіду. Коли людина кілька разів проходить через якусь ситуацію, то розуміє, що це не смертельно і далі все буде добре. Але в це важко повірити першого разу. Втім, якщо розглядати будь-які життєві перепони ніби спосіб покращення себе як особистості, ставитися з цікавістю (“о, пограємо!”), тоді мозок почине думати, що це все гра і варто не перейматися, а намагатися перемогти.

3. Ще давні греки знали, що баня – найкращий спосіб, щоб позбутися стресу. Тіло розслабляється, а якщо розслабитися – то вже не так і страшно.

4. Медитація і йога. Чому це працює? Бо змінюється уявлення про те, що відбувається в навколишньому середовищі (тобто людина заглиблюється у свої внутрішні відчуття й інакше сприймає зовнішні проблеми – авт.)

5. Розтяжка. Коли людина відчуває біль, виробляються гормони, які зупиняють виділення гормону стресу – кортизолу.

6. Вітамін С. Пийте, наприклад, гранатовий сік. Він і візуально схожий на вино, і гасить стрес, як вино.

7. Пийте воду. Зневоднення так само стимулює вироблення кортизолу.

8. Щоб працювати ефективніше – перемикайтеся з розумової діяльності на фізичну. Зробите зарядку – і продуктивність вашої роботи покращиться.

Методичні рекомендації для практичних психологів та соціальних педагогів