вівторок, 14 січня 2020 р.


                   
Просвітницький тренінг «Формула успіху»
Мета: формування загальної готовності старшокласників до професійного самовизначення, активізація проблеми вибору професії, підвищення рівня поінформованості учнів про світ професій, формування навичок користування формулою вибору професії «Хочу, можу, треба», популяризація робітничих професій.

Очікувані результати:
·             сформований інтерес учнів до самостійного вибору майбутньої професії на основі індивідуальних властивостей, схильностей, здібностей та вимог до сучасного ринку праці;
·             високий рівень усвідомленості учнів у виборі майбутньої професії;
·             високий рівень поінформованості учасників щодо різноманіття робітничих професій;
·             об’єктивність в оцінюванні вибору майбутньої професії.

Організація тренінгу:
Тривалість тренінгу – 2 години.
Цільова група: учні 8-10 класів закладів загальної середньої освіти.
Кількість учнів в групі: 15-17 осіб.
Тренінг включає такі елементи: привітання-знайомство, розминку, основний зміст заняття, рефлексія.

Умови проведення та матеріальне забезпечення тренінгу:
Аудиторія площею 25-30 м2, стільці (15-17),  розміщені у формі кола, комп’ютер (ноутбук), проектор, фліпчарт, ручки, маркери, ватмани, м’яч, смайли з переліком очікувань, плакат з усмішкою, картки (порожні і заповнені), плакат-схема «Формула вибору професії», відеоролик.


Тематичний план тренінгу

№ з/п
Зміст тренінгу
Орієнтовна тривалість (хв.)
Ресурсне забепечення

Вступна частина


1
Вступне слово тренера, вирішення організаційних питань
5

2
Вправа «Снігова куля»
10
М’яч 
3
Прийняття правил роботи групи
5
Фліпчарт, заготовлені правила, фломастер
4
Вправа «Очікування»
10
Фліпчарт, смайли з переліком очікувань, плакат з усмішкою

Основна частина


5
Притча про селянина, в якого зламався трактор
5

6
Інформаційне повідомлення про світ професій
10

7
Вправа «Професії най-най…»
10
Фліпчарт
8
Вправа «Вгадай професію»
5

9
Руханка «Мокрий собака»
5

10
Вправа «Гра в лотерею»
15
Картки (порожні і заповнені), ручки
11
Вправа «Формула вибору професії»
10
Плакат-схема «Формула вибору професії»
12
Вправа «Рейтинг помилок»
15
Список «Помилки при виборі професії»
13
Інформаційний блок «Престижність робітничої професії» з переглядом відеоролику
15
Відеоролик
14
Підведення підсумків
10



МОЖУ


ТРЕБА


ХОЧУ
 

Хід заняття

I. Вступна частина

Вступне слово тренера (презентація тими тренінгу) (5 хв.)
Тренер: Доброго дня! Мене звати….. Наша зустріч сьогодні не є випадковою, оскільки визначити своє місце в житті і не помилитися, знайти відповіді на запитання: «ким бути?», «де працювати?», «з ким працювати?», - надзвичайно складно. Бувають випадки, коли ми перериваємо навчання на третьому курсі і розуміємо, що ця справа не моя. Або, попрацювавши декілька років, ми залишаємо роботу, зрозумівши, що вона нам не подобається. Однак час буде втрачено і розчарувань багато. Свідомо обрана професія допомагає людині реалізуватися у всіх сенсах життя.
 Людина щоденно знаходиться перед необхідністю вибору, однак вибір професії є одним з найважливіших, оскільки від нього залежить ваше майбутнє.
Звичайно, готових рецептів по вибору професії вам ніхто не дасть, оскільки їх просто не існує. Кожна людина є ковалем власного щастя. Але певні рекомендації і поради можуть стати вам у пригоді.
Отже, протягом найближчого часу під час тренінгу ми наблизимося до питань, які кожен з вас ставив собі: «ким бути?», «де працювати?», «з ким працювати?», «робітнича професія або…?». Тема тренінгу звучить так: «Формула успіху».
Вправа «Снігова куля» (7 хв.) (або будь-яка інша вправа на знайомство)
Мета: збір первинної інформації про учасників тренінгу, знайомство з їх інтересами.
Матеріали: м’яч (або інший предмет, який можна передавати з рук в руки)
Тренер кидає першому учаснику м’яч і пропонує назвати своє ім’я та бажану професію на першу літеру свого імені.
Прийняття правил роботи групи (5 хв.)
Мета: виробити правила роботи групи для ефективності її функціонування
Матеріали: фліпчарт/дошка (або заготовлені правила на ватмані/дошці), фломастер/крейда
Ведучий пропонує визначити учасникам правила роботи в групі, яких всі повинні дотримуватися. Групі пропонується перелік правил-принципів, які учасники приймають чи не приймають. Якщо правило прийняте, то воно записується на дошці. Учасники можуть доповнювати перелік правил своїми:
1. «Я-висловлювання». Для відвертого спілкування під час занять необхідно відмовитись від безособового мовлення, яке допомагає приховувати власну позицію і, тим самим, уникати її усвідомлення. Тому ми змінюємо висловлювання типу: «Більшість людей вважає, що…» - на таке: «Я вважаю, що…» тощо. Це передбачає відмову від безадресних суджень про інших.
2. Правило «вільної руки».
3. Конфіденційність. Все особисте, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується. Учасники повинні бути впевнені в тому, що ніхто не розповість про їх переживання, про те, чим вони поділилась. Це допомагає бути щирими та сприяє саморозкриттю. Всі учасники повинні довіряти один одному і групі в цілому.
4. Спілкування за принципом «тут і тепер». Важливо вміти говорити про свої актуальні відчуття і думки. Розвинена рефлексія допомагає людині бути самокритичною, краще пізнавати себе і власні особистісні особливості, а також розуміти стани інших членів групи. Тому під час занять всі говорять про те, що турбує їх саме зараз, і обговорюють те, що відбувається з ними у групі.
5. Повага до того, хто говорить. Коли висловлюється хтось із учасників, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Не критикуємо і визнаємо право на висловлювання власної думки. Правило передбачає неможливість переривати того, хто говорить.
6. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини. Під час обговорення того, що відбувається, ми оцінюємо не учасника, а лише його дії і поведінку. Ми не використовуємо висловлювання типу: «Ти мені не подобаєшся», а говоримо: «Мені не подобається твоя манера спілкування».
7. Телефон – на режим «вібро».

Варіант вправи: тренер вислуховує пропозиції і узагальнює їх, попередньо заготовленими правилами.

Вправа «Очікування» (10 хв.)
Мета: визначити очікування учасників, окреслити основні напрями подальшої роботи.
Матеріали: смайли з переліком очікувань: «Дізнатися більше про світ професій», «Користування формулою вбору професії», «Дізнатися про майбутню професію», «Навіщо вибирати професію з юності?» тощо (можна виготовити порожні смайлики, на яких учасники самостійно напишуть свої очікування); плакат з усмішкою; фліпчарт.
Учасникам пропонується обрати із запропонованих смайликів той (або декілька), який відповідає їх очікуванням (або написати) і прикріпити на макеті смайлика.

II.      Основна частина

Притча про селянина, в якого зламався трактор (5 хв.)
Мета: навчити учнів об’єктивно оцінювати професію.
Тренер: У селянина зламався трактор. Усі спроби полагодити машину були марними. Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор, спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив. Потім узяв молоток, один раз ударив по мотору і привів його у дію. Мотор заторохтів, начебто і не був зіпсований. Коли майстер подав селянину рахунок, той здивовано поглянувши на нього, обурився:
«Як, ти хочеш 1000гривень  тільки за один удар молотком!?»
«Дорогий друже, - сказав майстер, - за удар молотком я порахував тільки одну гривню, а 999 гривень я повинен взяти з тебе за мої знання, завдяки яким я зміг зробити цей удар по потрібному місцю».
      Висновок: кожна людина повинна бути на своєму місці. Лише знаходячись на «своєму» місці людина є корисною не тільки собі, а й оточенню.

Інформаційне повідомлення про світ професій (10 хв.)
Сесія питань-відповідей:
-        Що таке професія? Спеціальність?
Професія в перекладі з латинської означає «оголошую свою справу». У тлумачному словнику дається таке визначення: «Професія – це рід трудової діяльності, що вимагає відповідної підготовки і є для будь-кого основним джерелом існування». Це вид зайнятості, діяльності, який потребує відповідних знань, навичок, кваліфікації. Наприклад, професії: кондитер, швачка, штукатур, кравець, машиніст крана автомобільного, оператор поштового зв’язку.
Спеціальність – це комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Спеціальність - вид занять в рамках однієї професії.
-        Чи знаєте, скільки професій існує у світі?
У світі існує понад 40 000 професій, щороку з’являється близько 500 нових професій, майже 1000 щороку втрачають свою актуальність.
-        Скільки робітничих професій в нашому регіоні?
 У нашому регіоні існує 65 робітничих професій.

Гра «Професії най-най…» (10 хв.)
Мета: підвищити рівень поінформованості учасників з професій, які є затребуваними, втрачають важливість, завжди потрібні, будуть актуальними у майбутньому.
Матеріали: ватмани, маркери.
Учні, як ви думаєте, що буде, якщо всі кондитерські фабрики світу потроять випуск продукції, і всі магазини будуть забиті цукерками та солодощами? (Варіанти відповідей: Ці продукти дуже важко продати, вони почнуть псуватися, пропадуть, і як наслідок, пропаде чиясь праця, гроші, прибуток …)
 Так само і на ринку праці. Якщо якихось фахівців випускають більше, ніж потрібно, вони не можуть знайти роботу, настає безробіття. Професія, спеціальність, кваліфікація – це те, що продає людина на ринку праці. Час від часу одні професії та спеціальності стають дуже потрібними, затребуваними, інші втрачають свої позиції, а треті взагалі йдуть в минуле.
Пропоную вам скласти списки таких професій. Для цього об’єднаємося  в 4 групи. Перша группа буде складати список «Найбільш затребувані робітничі професії»; друга группа - «Забуті професії» (втратили актуальність); третя група - «Професії, які завжди потрібні»; четверта руппа - «Професії майбутнього». Кожна група презентує свої напрацювання.
Підсумок:
Наведу 10 найбільш затребуваних професій в нашому регіоні: водій автотранспортних засобів, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-електрик з ремонту електроустаткування, електрогазозварник, швачка, слюсар-ремонтник, тракторист, електромонтер з експлуатації розподільних мереж, кухар, електрозварник ручного зварювання.
Забуті професії (втрачають актуальність): конюх, камердинер, ключник, лимар, сажотрус, бондар, листоноша, касир, оператор комп’ютерного набору тощо.;
Професії, які завжди потрібні: лікар, учитель, двірник, будівельник, водій, перукар, міліціонер, пекар, хлібороб, кухар, слюсар-сантехнік і т. д.;
Професії майбутнього: ІТ-генетик, менеджер космотуризму, дизайнер емоцій, дизайнер віртуальних світів, архітектор живих систем.
Звичайно, ми тут перелічили не всі професії. Їх у світі, як я вже говорила, близько 40 000. Але, вибираючи собі спеціальність, ми орієнтуємося не на весь світ, а на те суспільство, яке нас оточує, на країну, в якій живемо.

Вправа «Вгадай професію» (5 хв.)
Мета: підвищити рівень орієнтації в світі професійної праці, краще пізнати особливості професій, пов’язаних з престижністю.
1.                                Тренер пропонує незвичайні характеристики професій.
2.                                Учасники повинні назвати професію, яка відповідає даній характеристиці.
3.                                Обговорення результатів вправи:
-    як ви визначили, що дана професія так характеризується?
-    звідки про це знали?

Список характеристик професій:
«зелена»            «солодка»             «волохата»                        «дитяча»
«смішна»           «висока»                «розумна»                         «чоловіча»
«жіноча»            «грошова»             «смілива»                          «говірлива»
«уважна»             «модна»                «напосидюча»                   «технічна»
«спокійна»         «незалежна»         «відповідальна»                 «смачна».

Гра-руханка «Мокрий собака» (5 хв.)
Мета: активізувати учасників, зняти внутрішню напругу.
Тренер пропонує учасникам утворити коло й уявити: «Ви – мокрий собака, який вийшов із води. Зараз струсіть воду із голови, тепер із правої лапи, з лівої. Тепер струсіть воду із задніх лап, з усього тіла».

Вправа «Гра в лотерею» (15 хв.)
 (або вправа «Чорний ящик»)
Мета: пояснити наслідки неправильного вибору професії; зрозуміти необхідність активних дій по вибору професії.
Матеріали: картки (порожні і заповнені), ручки.
Інструкція учасникам:
Вам необхідно на чистих картках написати професію, або вид діяльності, якими ви бажали займатися протягом життя. Потім ми перемішаємо всі картки кожен учасник обире лише 1 картку (як у лотереї).
Тренер заготовляє картки з назвами робітничих професій (10-12 шт.) і додає їх до загальної кількості карток.
Обговорення:
Тренер просить піднятися тих, хто отримав картку зі своєю професією (записав на картці). Як правило, таких учасників небагато (1-2 особи), а можливо, що таких людей взагалі не буде.
Можна підрахувати відсоток тих, кому пощастило у виборі, кому доля подарувала щасливий випадок.
Можна розповісти, що трапиться з їх життям, якщо доля «подарує» їм ці професії, які отримали.
Рефлексія:
1.    Що було важко? Що відчували під час проведення вправи?
2.    Що відчували, коли витягнули картку з іншою професією.
Підсумок: В даному випадку ми можемо зробити висновок: «На долю надійся, але й сам не сиди». Потрібно більш свідомо підходити до вибору професії. Правильний вибір дозволить повністю реалізувати потенціал людини, уникнути тих розчарувань і невпевненості в собі та в своєму майбутньому. Для того, щоб вибір був правильним, потрібно враховувати формулу вибору професії.


Вправа «Формула вибору професії» (10 хв.)
Мета: визначити основні складові формули вибору професії
Матеріали: плакат-схема «Формула вибору професії»
Кожна людина хоча б раз в житті обирає собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці.
Обираючи професію слід відповісти не лише на запитання «Чого я хочу» і «Що я можу?», але й «Що потрібно іншим?». Правильний вибір професії - не тільки особиста справа, тому необхідно враховувати потреби ринку праці. вірогідність працевлаштування за обраною професією ХОЧУ – бажання, цілі, інтереси, домагання. МОЖУ – простір здібностей, талантів, стан здоров’я. ТРЕБА – запити ринку праці, соціально-економічні проблеми регіону, розвиток економіки суспільства. Розкриємо коротко суть цих компонентів:
I.                «Хочу» – намагання особистості, тобто твої інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом, і в результаті, більше зароблятимеш.
II.            «Можу» – можливості особистості, тобто твій стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
III.       «Треба» – потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Тому вибираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах.








ХОЧУ – бажання, цілі, інтереси, домагання.
МОЖУ – простір здібностей, талантів, стан здоров’я.
ТРЕБА – запити ринку праці, соціально-економічні проблеми  регіону, розвиток економіки суспільства.


Обговорення:
-        Встановити, які наслідки будуть при вилучені однієї із складових формули.

Вправа «Рейтинг помилок» (15 хв.)
Мета: аналіз помилок при виборі професії, знаходження засобів захисту від помилок.
Матеріали – аркуші паперу.
1. Учасники об’єднуються у 3 групи, обговорюють можливі помилки при виборі професії і обирають 3 найголовніші.
2. Кожна група презентує свої «помилки».
    ( 1. - ....2. -...3. - ... і т.д.)
3.  Проаналізувати, які помилки отримали більшу кількість виборів і дати  відповідь  на запитання:
-              Що потрібно робити, щоб запобігти цієї помилки?
4.  Після візуалізації рейтингу помилок проводиться “мозковий штурм” по       знаходженню засобів захисту від помилок, послідовно переходячи від однієї помилки до іншої (достатньо обговорити 3-4 “самі рейтингові”  помилки).
Інформаційний блок «Престижність робітничої професії» (15 хв.)

Мета: оцінити рівень поінформованості учасників з теми, розширити знання учнів про світ професій, популяризувати робітничі професії.

На сучасному етапі найбільш затребуваними професіями саме робітничі……
Фото відомих людей, вихідців профтехосвіти; розповідь про їхні успіхи, досягнення….
Як змінилися процеси виконання робіт…
Пропонуємо вам подивитися фрагменти відеороликів про міжнародний рух

Підведення підсумків
-        Чи виправдалися Ваші очікування?
-        Що «берете» з собою?
-        Які пропозиції щодо удосконалення проведення тренінгів профорієнтаційного спрямування у майбутньому?












Додаткові вправи

Вправи на знайомство
Чарівна коробочка (5 хв.)
Мета: познайомити учасників один з одним, позитивно налаштувати на участь у тренінгу.
Тренер передає по колу скриньку з дзеркалом. Кожен учасник заглядає в скриньку і каже хорошу річ про людину, яку бачить всередині, не відкриваючі групі секрету, хто там.
Коли учасники заглядають у коробку, то відповідно бачать там свої зображення і кажуть щось хороше про себе.

Вправи-руханки

Мета: зняття втоми, створення гарного настрою.

Вправа-руханка «Як живеш?» (2 хв.)
-        Як живеш? (Ось так)
-        А пливеш? (Ось так)
-        А біжиш? (Ось так)
-        Вдалену глядиш? (Ось так)
-        Чекаєш обід? (Ось так)
-        Махаєш вслід? (Ось так)
-        Вночі спиш? (Ось так)
-        А на місце сідаєш? (Ось так)


Вправа-руханка «Готуємо піцу» (5 хв.)
Стаємо в коло, всі повертаємось направо (наліво) і починаємо готувати піцу. Дечко – це спина кожного учасника. Викладаємо тісто, розрівнюємо його, кидаємо ковбасу, м'ясо, грибочки (все супроводжуємо рухами по спині). А тепер все прибираємо з тіста, тому що забули намастити його кетчупом. І знову викладаємо всі компоненти на тісто. І, на останок, ставимо піцу у духовку (торкаємося учасника двома руками по плечам…)

Руханка «Полювання на лева» (5 хв)
Учасники стають у коло один за одним. Ведучий промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а учасники повторюють за ним:
-         Ми йдемо полювати на лева. (Впевнений хід по колу)
-         На боїмося ми нічого! (Відображаємо рухами)
-         Ой, а це що?
-         Болото! Чав! Чав! Чав! (Обережний хід, високо піднімаючи коліна)
-         Ой, а це що?
-         Море! Буль! Буль! Буль! (Плавальні рухи)
-         Ой, а це що?
-         Поле! Топ! Топ! Топ! (Тупотіння ногами)
-         Ой, а це що?
-         Це дорога навпростець! (Впевнений хід)
-         Ой, а це хто? Такий великий! (Показуємо) Такий пухнастий! (Немов погладжуємо)
-         Ой, та це ж лев! (Показуємо, як злякалися)
-         Побігли додому! Через поле! Топ! Топ! Топ!
-         Через море! Буль! Буль! Буль!
-         Через болото! Чав! Чав! Чав!
-         Прибігли додому! Сховалися! (Присіли)
-         Які ми молодці! (Погладжуємо себе по голові)
-         Які ми хоробрі! (Легенько стукаємо кулачком по грудях)
-         Ми нічого не боїмося! (Заперечливо похитуємо вказівним пальчиком)

Вправи основної частини тренінгу

Гра «Чорний ящик» (10 хв.)
Обладнання: три великих коробки зпредметами (на вибір).
Вибираються три учасники, яким пропонується обрати один із трьох ящиків. Учням можуть підказувати, який із ящиків обрати, але ніхто не знає, що в них. Коли добровольці зроблять свій вибір, починається обговорення:
- Чому ви обрали саме цей ящик?
- Що ви відчували, коли відкрили ящик?
- Чого вам не вистачало для прийняття правильного рішення?

Висновок: вибір професії – не гра в лотерею. Для прийняття рішення потрібно мати достатню кількість інформації, але ви її не мали. Тому ви робили свій вибір, керуючись тільки власною інтуїцією та порадами оточуючих. В майбутньому намагайтеся розраховувати на власні знання, досвід, інтереси, бажання та можливості батьків.



понеділок, 22 квітня 2019 р.

«ПРОТИДІЯ ЦЬКУВАННЮ»

Поняття «булінґ» походить від англійського слова «bully», що означає хуліган, забіяка. Це людина, яка використовує свою силу і владу, щоб налякати або заподіяти шкоду слабшим людям. 
Англійське слово «bullying» означає агресивну поведінку людини з вищим статусом стосовно іншої людини, яка має нижчий статус. Мета – заподіяти людині моральну або фізичну шкоду, принизити її і так утвердити свою владу.
Єдиного визначення булінґу не існує. Але всі дослідники, соціологи та правознавці говорять про усвідомлені повторювані негативні дії з боку особи з метою завдати шкоди або залякати іншу людину.такий спосіб затвердити свою владу та вищий статус.
Найпоширенішими формами булінґу є:
  • Словесні образи, глузування, обзивання, погрози
  • Образливі жести або дії, наприклад, плювки.
  • Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.
  • Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.
  • Вимагання грошей, їжі, речей. Умисне пошкодження особистого майна жертви.
  • Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук. Будь-які інші дії, що завдають болю і навіть тілесних ушкоджень).
  • Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки, коментарі в чатах), поширення чуток і пліток.
Зазвичай, у ситуацію булінґу потрапляють діти, які відрізняються від загальної маси,і стосовно яких ісють стереотипи та упередження.
Стереотип — стале, спрощене уявлення про кого- або що-небудь.
Упере́дження — хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення. Та пов’язане з нею відповідне ставлення.
На підставі стереотипів виникає явище утиску.
Утиск — небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їхньої людської гідності за певними ознаками. Або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.
Коли утиск порушує права людини або дитини лише тому що вона відрізняється за якоюсь ознакою — це дискримінація.
Дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за певними ознаками. Наразі в законодавстві України визначені такі ознаки: раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, сімейний та майновий стан, місце проживання, мовні ознаки.
Для повної картини треба звернути увагу на гендерні стереотипи. Загальні гендерні стереотипи, які школярі привносять у шкільний простір з повсякденного життя, можуть мати сексуалізований характер.
Агресивні прояви міжстатевого спілкування учнів середніх шкіл пов’язані з найбільш розповсюдженою моделлю гендерної соціалізації молодого покоління. Її основною ознакою є глибоко вкорінені в свідомість і діючі гендерні стереотипи.
Водночас, ми пам’ятаємо, що гендер — поняття культурне й соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві.
Наприклад, у нашому суспільстві чоловіки не можуть проявляти слабкість, емоційність, вони повинні були лідерами. Жінки мають бути лагідними, акуратними, турботливими, їм дозволена емоційність. 
У ситуації булінґу бере участь три сторони: жертва, агресор або агресори та спостерігачі. Через повторюваність негативних дій, поступово для всіх сторін ситуація стає звичною. 
Щоб вчителям та батькам було легше визначити небезпеку для дитини, виділяють три головні чинники, що допомагають знайти дітей групи ризику:
Перший чинник: провокуючі особливості жертви (все, чим дитина відрізняється);
Другий чиннник: множинний стрес. І діти агресори, і жертви мають безліч проблем: від соціальних негараздів і конфліктів у сім'ї, до проблем зі здоров’ям та труднощів комунікації з однолітками;
Третій чинник: стигматизація за етнічними або фізіологічними особливостями дитини.
Стигматизація – це негативне виокремлення людини або групи людей за якоюсь ознакою, з відповідним набором соціальних негативних реакцій на цю людину або групу людей. При цьому певні характеристики не беруться до уваги. 
Cтигма — це властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Наприклад, усі роми крадуть, усі діти з інвалідністю не можуть стати членами колективу, хлопчики вірмени агресивні, усі євреї хитрі.
Крім можливих випадків дискримінації та толерування випадків дискримінації, булінґ може впливати на фізичне та психічне здоров’я учасників, їх соціальні зв’язки.
Булінґ може і повинен розглядатися як порушення прав дитини.
Необхідність захисту прав дитини виникає у будь-якому випадку, коли відбувається порушення її прав. Незалежно від того, чи усвідомлює це сама дитина.
Під захистом прав розуміється відновлення порушеного права, створення умов, які компенсують втрату прав, усунення перешкод на шляху здійснення права та інтересів.
Для доказів випадків булінґу потрібно документувати порушення прав. Документуванням можуть займатися батьки і вчителі. Доказами можуть бути свідчення учасників ситуації, зокрема, спостерігачів. Однак дітям необхідно забезпечити анонімність і безпеку.
Нормами Цивільного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України передбачено, що саме батьки несуть цивільну та адміністративну відповідальність за порушення закону їхніми дітьми (див. стаття 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення). А в деяких випадках — навіть кримінальну відповідальність.
Оперативно відреагувати на випадок булінґу допомагає метод Фарста, який можуть використовувати вчителі за участі шкільного офіцера поліції.  Це метод залучення булерів до процесу припинення ситуації булінґу. Він складається з чотирьох кроків та виконується ініціативною групою викладачів за участі шкільного офіцера поліції.
ЗАВАНТАЖИТИ анкету для бесіди з булером (за методом Фарста) можна ТУТ.
Найкращим способом профілактики є створення кодексу правил поведінки в навчальному закладі. Обов’язковою умовою всіх профілактичних заходів щодо булінґу є співпраця та налагодження взаємин між шкільною адміністрацією, педагогами, шкільним психологом та батьками учнів, які стали учасниками булінґу, або знаходяться в групі ризику.
Головне, діти повинні знати, куди вони можуть звернутися за допомогою. Телефон національної дитячої гарячої лінії (0 800 500 225) повинен бути розміщений у доступних місцях, а діти мають розуміти як цим користуватися!
Радимо ознайомитися з такими нормативно-правовими актами:
Книги на тему цькування:
  • Лэйн Дэвид А. «Школьная травля (буллинг)» — рекомендації для створення емпіричних моделей булінґу в кожному окремому випадку для створення на їх основі стратегії втручання. Рекомендовано для широкого кола читачів.
  • Стельмах С. «Булінг у школі та його наслідки» — рекомендовано для викладачів, шкільних психологів та соціальних педагогів.
  • Андрій Богословський «Вєрочка» — коротке оповідання російською мовою про випадок цькування з погляду дитини-спосетрігача. Рекомендовано для обговорення в групах разом з психологом або соціальним педагогом.
  • Джоді Піколт «Дев’ятнадцать хвилин» — історія, заснована на реальних подіях, та розповідає про учня старшої школи в містечку Стерлінг (США ), який прийшов у школу зі зброєю і впродовж 19 хвилин вбивав дітей та викладачів. Хто він — злочинець, чи жертва? Рекомендовано для обговорення з учнями старших класах та студентами.
  • Бел Кауфман «Вверх по сходах, що ведуть вниз» — роман внучки відомого письменник Шолом Алейхема. Він майже повністю складається із записок, шкільних творів, листів та документів та описує прагнення молодої вчительки вплинути на думки та серця учнів. Рекомендований для широкого кола читачів.
  • Гевин Экстенс «Всесвіт проти Алекса Вудса» — курйозний роман про 10-річного героя, в якого влучив метеорит. Як це вплинуло на його життя і чи є спосіб щось змінити?
  • Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Радимо обговорити з учнями першу частину роману, яка описує важке дитинство головного героя - Чіпки.
Фільми
  • «Чучело» (1983), режисер Ролан Быков — відомий радянський фільм про шкільне цькування, жорстокість і зраду товаришів.
  • «Клуб Сніданок» (1985), режисер Алан Хьюз — культовий фільм 80-х років минулого століття про інакшість, молодіжний бунт і підліткові проблеми.
  • «Мост в Терабітію» (2007), режисер Габор Чупо. Він піднімає проблеми дорослішання, спроби захиститися від зовнішнього жорстокого світу.
  • Проект «Задира» (2011), режисер Лі Хірш. Телевізійний проект, в якому автори досліджують життя п’яти американських школярів та їх родин впродовж навчального року і намагаються розібратися в причинах виникнення булінґу.
  • «Володар мух» (1963), режисер Пітер Брук. Це екранізація відомого роману Вільяма Джеральда Голдінга, який також рекомендуємо для читання. Група підлітків опиняється на острові, вони намагаються вижити та обирають різні стратегії для цього, що розколює групу і призводить до трагедії.
  • «Говори» (2004) режисерка Джессіка Шарзер — історія про те, як популярна учениця зазначє цькування. Фільм досліджує табуйовані теми, булінґ.
  • «Чудо»  (2017) режисер Стівен Чбоскі. Фільм про роль батьків у ситуаціях, коли  їх дитина зазнає цькування, про особливу дитину і способи вирішення конфліктів у навчальному закладі.
  • Серіал «13 причин чому» (1-2 сезони), автор Брайан Йоркі — гучний серіал про причини самогубства молодої дівчини — школярки.
Інтернет ресурси

четвер, 14 лютого 2019 р.

РАННІ ПРОЯВИ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):
На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;
На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;
На кінець 5 місяця життя – не прислухається до музики і сторонніх звуків;
На 7 місяці життя– не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;
На кінець 9 місяця – відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;
На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;
В 1 рік – не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);
В 1,4 роки – не називає маму «мамою, а тата «татом»;
В 1,9 роки – не говорить 5-6 осмислених слів;
В 2 роки – не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м’яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;
В 2,5 роки – не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;
В 3 роки – не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;
В 4 роки – не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.
Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім’ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше»,  або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.
Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово,  зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.
Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов’язково звернення до спеціалістів.

Соціально незахищені діти. Як допомогти в умовах карантину

Із початку року в Україні збільшилася кількість дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Соціальні працівники і правоохоронці...